Якщо додати до всьому сказаному попередження, секвенції (ладові, діатонічні,
хроматичні, гармонійні), ритмічний зсув, дубль-ритм, різні жанри й
стилі, то в підсумку одержимо ту навичку, про яке так багато говоримо в кулуарах навчальних
закладів. Педагогові треба дати студентові відправні знання по творі мелодійної
лінії: розповісти, що таке мотив, фраза, пропозиція, як вони будуються, із чого складаються,
як видозмінюються. Наприклад: мотив має характерний ритм, типову зовнішню
форму-контур, певні головні звуки. При розробці мотиву ці властивості можуть
змінюватися. Мелодія містить не тільки вопросо-відповідну форму, але й може розвиватися
за допомогою як поступального руху, так і стрибків.
Щодо легкості й приємності мелодії потрібно сказати, що менші інтервали
(секунда, терція) роблять мелодію більше плавної, чим скачки на сексту, септиму, октаву.
Хоча індивідуальність мелодії проявляється найбільше в положенні стрибків по відношенні
до цілого.
У посібнику не випадково зроблений упор на творчість, розглянуті вузлові моменти
по навичці оволодіння ім. Це довелося зробити по тій простій причині, що технологічної
стороні приділене весь посібник, у якому педагог легко розбереться при подачі матеріалу
студентові. Тоді як про творчість - головному козирі композиції й аранжування сказане
не повно.
Мета й завдання книги-посібника - дати такий обсяг знань по аранжуванню, що став
би для студента провідником у лабіринті захоплюючих ідей естрадно-джазової музики
і допоміг з успіхом організувати будь-який задум у самостійній роботі. Навчити
вільно орієнтуватися у величезному комплексі технологічних прийомів і завдань, творчо
застосовувати їх на практиці.
Аранжування давно завоювало собі право на існування. Цей вид діяльності як
предмет (крім класичного інструментування) - порівняно молодої. А все молоде
помітно прогресує. Отже, те, що було вчора нормою, завтра може стати
банальним. І все-таки класичні норми естрадно-джазового аранжування, вироблені
часом, і досвід кращих аранжировщиков живуть і будуть жити досить довго як
відправні правила, без яких прогрес у цій області мистецтва немислимий.
Виражаю вдячність за допомогу й коштовні вказівки своєму вчителеві - професорові
джазу, заслуженому діячеві мистецтв Росії Кімові Назаретову.
[...]
Початок
у кінець [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93]